-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нія́кий нія́ка нія́ке нія́кі
родовий нія́кого нія́кої нія́кого нія́ких
давальний нія́кому нія́кій нія́кому нія́ким
знахідний нія́кий, нія́кого нія́ку нія́ке нія́кі, нія́ких
орудний нія́ким нія́кою нія́ким нія́кими
місцевий на/у нія́кому, нія́кім на/у нія́кій на/у нія́кому, нія́кім на/у нія́ких

Словник синонімів

ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Йрозм.,АНІЯ́КИЙпідсил.,НІКОТО́РИЙрозм.рідше,ЖА́ДЕНзаст., ЖА́ДНИЙзаст.Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. згадав, що вже кілька днів немає жодного повідомлення з головного штабу (П. Кочура); [Рахіль:] Мої сини в понурому Шеолі, Не повернеться вже звідти ні один (Леся Українка); Він.. був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон і перегород... (Панас Мирний); Страшно затято зчепились противники!.. Але годі! Нікотрий не передужає другого (І. Франко); Діти не одержали аніякої землі (М. Стельмах); Тогді Кішка Самійло До козаків промовляє: "Ви, панове молодці, кайданами не стучіте.., Нікоторого турчина в галері не збудіте" (дума); Вогке тепло окутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Жадного разочка не зважувався ще ніхто перескочити через глибокі рови (Л. Яновська). - Пор. бу́дь-яки́й.
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.

Словник фразеологізмів

без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́. 1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка).

2. зі сл. тіка́ти, маха́ти і т. ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін. Тікали [турки] без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч); Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич).

3. Необдумано, нерозумно і т. ін. Вбовтнувся в річ без ладу (М. Номис); Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

не ма́ти [нія́кого] ви́ходу. Бути в дуже скрутному становищі. Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй (З журналу).

не ма́ти [нія́кого] ді́ла до кого—чого. Не цікавитися ким-, чим-небудь. Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети).

[і] га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. [Трохим:] Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да [та] гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має [чабан], Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані [заквітчані] Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець).

2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала [Тоня] про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони [молоді референтки] й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах).

3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій [хлопчик], ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу).

4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли [зрозуміли], що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття [Сохацького] підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого, що, жарт. Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Такі вже ми, видно, .. що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати (З журналу). грець ві́зьме. …І в пані Роксолани серце тьохнуло, бо їй здалося, буцім чоловіка грець візьме… (О. Ільченко).

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого, що, жарт. Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Такі вже ми, видно, .. що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати (З журналу). грець ві́зьме. …І в пані Роксолани серце тьохнуло, бо їй здалося, буцім чоловіка грець візьме… (О. Ільченко).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

нія́кий чорт, грубо. Ніхто. — Мене ніякий чорт не жде! — А дома? На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.— Мій дім, брате,.. вітер розвіяв! (О. Гончар); — А чи й справді любляться з Наталкою так, що ніякий чорт їм не страшний? (Є. Гуцало). жо́ден чортя́ка. Він на прив’язі поліз в печеру; там поприбирав сліди свого куховарства і виліз назад в доброму гаразді, повідаючи, що в печері жодного чортяки нема (О. Кониський).

[і (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

[і (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

нія́ким по́битом, розм. 1. Ніяк. Вже Василь ніяким побитом і не відчепиться від неї (Г. Квітка-Основ’яненко); А вернутись без горілки ніяким побитом не можна… (М. Коцюбинський); — Ану ступай сюди, шибенику! І вже по тому “ступай” я розумію, що кари не запобігти ніяким побитом… (Григір Тютюнник).

2. Не можна, зовсім неможливо. Кинулась ранком Пріська вийти з хати — ніяким побитом дверей відчинити! (Панас Мирний).

нія́ких (жо́дних, без і т. ін.) пробле́м у кого, з чим і без додатка. Усе добре, прекрасно, спокійно і т. ін.; все вирішилось — .. Тепер, здається, не тільки у вас, а й у решти членів київської делегації з виступами ніяких проблем? (З газети).