-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок  
називний ніщо́
родовий нічо́го, ні до чо́го
давальний нічо́му
знахідний нічо́го
орудний нічи́м, ні з чим
місцевий на/у ні на чо́му, ні на чім

Словник синонімів

НІКЧЕ́МАзневажл. (ні на що не здатна людина),НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше,НЕДОРІ́КАзневажл.;НУЛЬрозм.,ПІША́Крозм.,ПІГМЕ́Йзневажл.,ТЛЯзневажл.,АБИ́ЩОзневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТАрозм.,ШУ́ШВАЛЬзневажл.,ШАНТРАПА́зневажл. рідше (збірн. - про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯзневажл.,ЧЕРВ’Я́Кзневажл.,НЕПО́ТРІБзневажл.,БАРАХЛО́ зневажл., лайл.,ВИ́ШКРЕБОКлайл.,НЕПОТРЕ́БСТВОзбірн.,заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди);УБО́ЗТВО[ВБО́ЗТВО], УБО́ЖЕСТВО[ВБО́ЖЕСТВО]заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); - Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); -Безнеї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль - з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); [Котовський:] Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв’як, марная порошина. Життя моє - листок, що ріс і зв’яв (І. Франко); - Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в’язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). - Пор. ніщо́.
НІЩО́у знач. ім. (про того або те, хто або що не має ніякого значення, ціни, ваги),АНІЩО́ підсил.,ПО́РОХпідсил.,ПРАХ підсил. заст., ПШИКзневажл.Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (К. Гордієнко); Одно скажу: багатство - тлінь та порох (А. Кримський); Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов (М. Рильський); Сідав [Іван] писати - горів, серце його радісно стискалося. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). - Пор. нікче́ма.

Словник антонімів

ВСЕ НІЩО
Те, що є повністю, без винятку, що вказує на вичерпну кількість предметів, явищ, понять. Жоден предмет, ні одне, ніяке діло, явище.
Мативсе ~  не мати нічого; тут стояловсе ~  тут не булонічого; він хотіввсього ~  не відмовляв собі внічому; упоратися зусім ~  не зробитинічого;усе затихає ~  ніщо не дає спокою;усе палало ~  ніщо не залишилось.
Все йде, все минає,- і краю немає... Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети).

не бере́́ ніщо́́ (воро́́жа ку́́ля) кого. Хто-небудь залишається живий, кого-небудь не можна вбити. Теж був простий козак, не характерник, бо характерник знає таку молитву: як замолитвує себе, то тоді його ніщо не бере (М. Лазорський); — Характерник, синку, такий собі запорожець,— казав дід, .. — такий собі запорожець, що вміє себе замолитвувати: тоді його не бере ворожа куля. От, приміром, куля летить просто тобі на характерника, долетіла, вдарила в груди і сплескалась (М. Лазорський).

оберну́тися в ніщо́. Безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти. Із нічого .. ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров).

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. [Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).