-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нічоге́нький нічоге́нька нічоге́ньке нічоге́нькі
родовий нічоге́нького нічоге́нької нічоге́нького нічоге́ньких
давальний нічоге́нькому нічоге́нькій нічоге́нькому нічоге́ньким
знахідний нічоге́нький, нічоге́нького нічоге́ньку нічоге́ньке нічоге́нькі, нічоге́ньких
орудний нічоге́ньким нічоге́нькою нічоге́ньким нічоге́нькими
місцевий на/у нічоге́нькому, нічоге́нькім на/у нічоге́нькій на/у нічоге́нькому, нічоге́нькім на/у нічоге́ньких

Словник синонімів

ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця - про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом - про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! - Великий? - Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація - якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).
НЕПОГА́НИЙ (досить добрий, хороший, гарний), НІВРО́КУу знач. присудка, розм., НІЧО́ГОу знач. присудка, розм.,НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм.,НЕЗГІ́РШИЙрозм.; НЕЗЛИ́Йрозм. (не про людину або тварину); ПРИСТО́ЙНИЙ, ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм. (який задовольняє певні вимоги, відповідає яким-небудь умовам). - Не забувайте, що я удовиця, та ще й непогана, - весело защебетала Христина Степанівна (І. Нечуй-Левицький); Нівроку зять, не зять, а дуб (І. Гончаренко); Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах); Хай він запам’ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду (Ганна Барвінок); Тесть.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля (І. Муратов); Вона [одежа] мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М. Коцюбинський); - Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс). - Пор. 2. до́брий, задові́льний.
ПРИЄМНИЙ (про людину, її обличчя, поведінку тощо - який подобається, викликає симпатію), МИ́ЛИЙ, СЛА́ВНИЙ, ХОРО́ШИЙ, МИЛОВИ́ДИЙ, МИЛОВИ́ДНИЙ, СИМПАТИ́ЧНИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм.,МИЛОЛИ́ЦИЙрозм.Досить приємне для ока поєднання: пшеничне волосся, теплі карі очі (О. Забужко); Вона молодесенька, люба та мила, з ясними очима, з веселим серцем (Марко Вовчок); - Які ви щасливі! - обізвалась Тетяна Степанівна: - маєте таку славну наймичку (М. Коцюбинський); Звісно, коли хто котру любить, то й дума, що вона і усім така хороша і люб’язна здається, як і йому (Г. Квітка-Основ’яненко); У хаті біля столу в кирзових чоботях стоїть висока миловида жінка середніх років (М. Стельмах); Вигонистий, з миловидним обличчям візник подивився на діда, як на знайомого (Є. Гуцало); Головку дівчини не можна було назвать дуже красивою, ..вся вона була більше симпатична, ніж гарна (Олена Пчілка); Хай він запам’ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці (І. Котляревський). - Пор. 1. лю́бий, 1. прива́бливий.