ніч 1

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ніч но́чі
родовий но́чі ноче́й
давальний но́чі ноча́м
знахідний ніч но́чі
орудний ні́ччю ноча́ми
місцевий на/у но́чі на/у ноча́х
кличний но́че* но́чі*

Словник антонімів

ДЕНЬ НІЧ
Частина доби від ранку до вечора, (образно) про прогресивний період у житті суспільства. Частина доби від вечора до ранку, (образно) про реакційний період у житті суспільства.
День безхмарний, бурхливий, важливий, відомий, вітряний, вологий, гарний, довгий, дорогий, дощовий, захмарений, зимовий, колишній, короткий, літній, майбутній, морозний, осінній, останній, очікуваний, перший, повний, погідний, попередній, похмурий, прекрасний, сонячний, теплий, тихий, торговий, травневий, увесь, улюблений, холодний, хороший, цілий, чудовий, ясний ~  ніч безхмарна, бурхлива і т. ін., (як день, тільки прикметники мають форму жіночого роду). Кінець, початок, середина, тривалість, частина дняночі. Працювати, провести, перебувати, чекати на кого-н. (весь) день ~  (всю) ніч. Протягом дня ~  ночі. В першій половині дняночі. За цілий день ~  за цілу ніч. Закінчився, збільшився, зменшився день ~  закінчилася, збільшилася, зменшилася ніч.
Добрий день! Доброї ночі! - традиційне взаємне дружнє вітання.
Аби день переднювати, а ніч переночувати. День за день, ніч за ніч - і до смерті ближче (Народні прислів’я). І мерзла вніч, а вдень пеклась (I. Котляревський). Короткий день із ночі вирина (Є. Маланюк). І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський).   Та часом гінець доганяє світання і клаптями ночі доточує день (Л. Костенко).
Денний ~нічний, днювати ~ночувати, переднювати ~переночувати Пор. ще: ВДЕНЬ ~ ВНОЧІ

Словник фразеологізмів

без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар).

вальпу́ргієва ніч, книжн. Гучна, весела гулянка. — Доброго ранку, Сашо! Як спалось? — Дякую, друже! Ніяк не спалось. А ти хіба спав? — Куди там спав! Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! (О. Гончар).

варфоломі́ївська ніч, книжн. Жорстока розправа, масове підступне винищення політичних противників; кровопролиття. Тактика варфоломіївських ночей була властива гітлерівцям (В. Коптілов).

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний).

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський).

день і ніч. Постійно, весь час. День і ніч палає доменна піч (З журналу).

дні і (та) но́чі. Безперервно, постійно, безупинно, весь час. І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда); Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв); Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський). дня́ми і ноча́ми. Висока, худа, .. вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський).

дні і (та) но́чі. Безперервно, постійно, безупинно, весь час. І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда); Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв); Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський). дня́ми і ноча́ми. Висока, худа, .. вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський).

дні і (та) но́чі. Безперервно, постійно, безупинно, весь час. І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда); Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв); Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський). дня́ми і ноча́ми. Висока, худа, .. вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський).

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

лю́ди ніч [по шматка́х] розібра́ли. Настав ранок; розвиднілося. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (А. Іщук); Коли місяц переплив через середину неба, Юрій Дзвонар .. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому лепіти? (М. Стельмах).

лю́ди ніч [по шматка́х] розібра́ли. Настав ранок; розвиднілося. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (А. Іщук); Коли місяц переплив через середину неба, Юрій Дзвонар .. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому лепіти? (М. Стельмах).

на ніч. Для використання вночі. — Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає,— поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон (Григорій Тютюнник).

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)]. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. [Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..

ні дня ні но́чі кому, у кого. Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. А працює було [матуся]! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко); — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди [завжди] так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик).

як день, так ніч. Безперервно; весь час. Ось забудусь ненароком (Все я сам, як день, так ніч) І дивлюсь надійним оком На розвалену вже піч (П. Грабовський); Гнали кіньми як день, так ніч (Г. Хоткевич).

як ніч. 1. Смутний, насуплений, похмурий. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський).

2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний як ніч і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю (О. Довженко). як осі́ння ніч. Шляхтичі, п’яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали (І. Нечуй-Левицький).

як ніч. 1. Смутний, насуплений, похмурий. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський).

2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний як ніч і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю (О. Довженко). як осі́ння ніч. Шляхтичі, п’яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали (І. Нечуй-Левицький).