-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нісені́тниця нісені́тниці
родовий нісені́тниці нісені́тниць
давальний нісені́тниці нісені́тницям
знахідний нісені́тницю нісені́тниці
орудний нісені́тницею нісені́тницями
місцевий на/у нісені́тниці на/у нісені́тницях
кличний нісені́тнице* нісені́тниці*

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм., ДУРНИ́ЦЯрозм., ГЛУ́ПСТВОзаст., ІДІОТИ́ЗМпідсилрозм., ІДІО́ТСТВОрідше,БО́ЗНА-ЩОпідсил.розм., КА́ЗНА-ЩОпідсил.розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам.На її думку, їхати йому додому - це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого (А. Головко); Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця - шукати безвісти пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Л. Смілянський); - І я теж на боці Віктора. Але він наробив зайве. Дурість, власне кажучи (П. Автомонов); Гаврюша цілком погодився з Артемом. Звичайно, пропустити таку погодку було б "неприпустиме глупство" (А. Головко); - Звичайно, це ідіотизм .., - подумав [Андрій] в ту ж мить. - Показувати перед Марією свою владу...(Ю. Бедзик); - Книжка написана зовсім не для того; .. треба вчитися арихметики, а ви казна-що витіваєте (С. Васильченко); - Соломіє! Ти чортзна-що робиш: ллєш воду в криницю, неначе в криниці води мало і без того, - сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. безу́мство.
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНСкнижн., ДУ́РІСТЬрозм., ДУ́РОЩІмн., розм.,ГЛУ́ПСТВОрідше,АБСУ́РДпідсил.,БРЕДНЯ́[БРИДНЯ́]підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Япідсил. розм.,ДУРНИ́ЦЯпідсил. розм.,ДУРНИ́ЦІмн.,підсил. розм.,Є́РЕСЬпідсил. розм.,БО́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,КА́ЗНА-ЩОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЩОпідсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМкнижн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНАрозм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, - Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); - Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); - Дурниця! - спалахнув Грицько. - Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай - бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); [Другий відпущеник:] От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); [Слідчий:] Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); - Щоб так відповісти урок, - сказав Віктор Перегуда, - треба мати талант! - Єресь! - гукнула Базілевська (О. Донченко); - І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); - Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? - не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); - Нікого не люби, - сумно обізвався Роман, - тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами [Гомера, Данте, Шекспіра, Гете], мов щудлами [дибами], ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).