німуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний німува́тий німува́та німува́те німува́ті
родовий німува́того німува́тої німува́того німува́тих
давальний німува́тому німува́тій німува́тому німува́тим
знахідний німува́тий, німува́того німува́ту німува́те німува́ті, німува́тих
орудний німува́тим німува́тою німува́тим німува́тими
місцевий на/у німува́тому, німува́тім на/у німува́тій на/у німува́тому, німува́тім на/у німува́тих