-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | нікче́ма | нікче́ми |
| родовий | нікче́ми | нікче́м |
| давальний | нікче́мі | нікче́мам |
| знахідний | нікче́му | нікче́м |
| орудний | нікче́мою | нікче́мами |
| місцевий | на/у нікче́мі | на/у нікче́мах |
| кличний | нікче́мо | нікче́ми |
Словник синонімів
НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. рідше (збірн. - про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯ зневажл., ЧЕРВ’Я́К зневажл., НЕПО́ТРІБ зневажл., БАРАХЛО́ зневажл., лайл., ВИ́ШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕ́БСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБО́ЗТВО [ВБО́ЗТВО], УБО́ЖЕСТВО [ВБО́ЖЕСТВО] заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); - Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); - Без неї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль - з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); [Котовський:] Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв’як, марная порошина. Життя моє - листок, що ріс і зв’яв (І. Франко); - Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в’язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). - Пор. ніщо́.
НІЩО́ у знач. ім. (про того або те, хто або що не має ніякого значення, ціни, ваги), АНІЩО́ підсил., ПО́РОХ підсил., ПРАХ підсил. заст., ПШИК зневажл. Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (К. Гордієнко); Одно скажу: багатство - тлінь та порох (А. Кримський); Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов (М. Рильський); Сідав [Іван] писати - горів, серце його радісно стискалося. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). - Пор. нікче́ма.