-1-
присудкове слово
(немає часу) незмінювана словникова одиниця

Словник фразеологізмів

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому. Хто-небудь дуже зайнятий. Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло); Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко).

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому. Хто-небудь дуже зайнятий. Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло); Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко).

-2-
прислівник
(у жодний час) незмінювана словникова одиниця

Словник фразеологізмів

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому. Хто-небудь дуже зайнятий. Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло); Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко).

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко).

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому. Хто-небудь дуже зайнятий. Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло); Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко).

Словник синонімів

НІКО́ЛИ (ні в який час, ні за яких обставин);ЗРО́ДУпідсил. розм.,ЗРО́ДУ-ВІ́КУ[ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ] підсил. розм. (при заперечних дієсловах - про минуле); ДОВІ́КУпідсил.,ПОВІ́Кпідсил.,ПОВІ́КИрідше,ВІКпідсил. розм.,ПОВІ́К-ВІ́КИ[ПОВІ́К-ВІКІ́В]підсил. поет., ВВІК[УВІ́К]підсил. розм.,ВОВІ́К[ВОВІ́КИ]заст., підсил. розм. (при заперечних дієсловах - у майбутньому). На острові, де, здавалося, ще ніколи не ступала людина, водилися сайгаки (З. Тулуб); Стали ми обидві, як укопані, та й стоїмо, дивимось одна на другу, неначе зроду не бачились (І. Нечуй-Левицький); Хай цей сон проклятий Грабіжникам не сниться - Довіку не топтати Їм нашої пшениці (М. Рильський); Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т. Шевченко); І дав [Клим] собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Л. Боровиковський).

Словник антонімів

ЗАВЖДИ НІКОЛИ
У будь-який час, повсякчас, постійно, довічно, впродовж віків. Ні в який час, ні за яких обставин.
Завжди бувати, бути, жити, перебувати, приходити, робити, стояти, ступати, ходити де-н. ~  ніколи не бувати, не бути, не жити, не перебувати, не приходити, не робити, не стояти, не ступати, не ходити куди-н.
Я. Уже все закінчилося. Тепер я вже не піду від тебе. Тереза. Ніколи? Я. Ніколи. Тереза. Як це гарно, що ми будемо завжди разом (О. Гончар).  

Словник фразеологізмів

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

ніко́ли в сві́ті (в житті́). Ні в який час, ні за яких обставин; зовсім. Маруся маленька,.. має надію, що як собі затулити хоч одне очко (обох вона ніколи в світі не затулить,— хоче усе бачити) —..то й не знайде ніхто (Марко Вовчок); Ви вже, дорослі, поясніть, що це воно таке — син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив. І слова ніколи в житті не чув! Як це буде по-вашому? (О. Гончар).

ніко́ли в сві́ті (в житті́). Ні в який час, ні за яких обставин; зовсім. Маруся маленька,.. має надію, що як собі затулити хоч одне очко (обох вона ніколи в світі не затулить,— хоче усе бачити) —..то й не знайде ніхто (Марко Вовчок); Ви вже, дорослі, поясніть, що це воно таке — син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив. І слова ніколи в житті не чув! Як це буде по-вашому? (О. Гончар).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).

[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).

2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).

3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).