[і (що)] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів). 1. Незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю. — Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (О. Довженко); // Який відрізняється від інших, особливий. Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко).
2. Ніколи не було, не траплялося. Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник); І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка).
3. зі словоспол. таки́й, яки́х (як, що). Уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної). Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький); Ой, горе! Хто б говорив! уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка); [Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич).