ніжність 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ні́жність | ні́жності |
| родовий | ні́жності | ні́жностей |
| давальний | ні́жності | ні́жностям |
| знахідний | ні́жність | ні́жності |
| орудний | ні́жністю | ні́жностями |
| місцевий | на/у ні́жності | на/у ні́жностях |
| кличний | ні́жносте* | ні́жності* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ГРУБИЙ | ДЕЛІКАТНИЙ |
| Який виявляє непривітне, недоброзичливе ставлення до кого-н., виходить за межі елементарних правил поведінки, неделікатний, брутальний, некультурний. | Приємний у спілкуванні, для сприймання, нерізкий, м’який, ніжний, ласкавий, лагідний. |
| Грубий, а, е ~ делікатний, а, е витвір рук кого-н., вірш, голос, звертання, запитання, дитя, дівчина, жінка, інтонація, лист, мелодія, молодь, наречена, прохання, ставлення, розмова, розповідь, тон, чоловік. Грубі ~ делікатні вияви чого-н., жарти, жести, звуки, почуття, рухи, слова кого-н. Грубі знущання, обр”ази ~ делікатне ставлення. Грубий, а, е ~ делікатний, а, е з дитиною, з дочкою, з жінкою, з невісткою, з сином, з чоловіком; у поведінці, у звертанні, у ставленні до кого-н. Бути, виростати, здаватися, ставати грубим ~ делікатним. | |
| Поштові дзвінки, валування собак, грубі лайки і крики - все це пропливало, як хмара на літнім небі (М. Коцюбинський). А душа його [робітника], проте, ніжна. Делікатний, лагідний, скромний, добрий - він суворішає тільки біля домни (Ю. Яновський). Груба мужицька лайка, грубі слова, а часом і стусани - все це так і сипалось од його [Ястшембського] на всі боки. Тільки ж він входив в покої між панів та паннів, на його знов сходив, ніби з неба, незвичайно делікатний тонкий дух (I. Нечуй-Левицький). | |
| Грубість ~делікатність, грубіян ~делікатний (у знач ім),грубіянство ~делікатність, грубо ~делікатно; брутальний ~ніжний, різкий ~лагідний, брутальність ~ніжність | |