-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ні́жний | ні́жна | ні́жне | ні́жні |
родовий | ні́жного | ні́жної | ні́жного | ні́жних |
давальний | ні́жному | ні́жній | ні́жному | ні́жним |
знахідний | ні́жний, ні́жного | ні́жну | ні́жне | ні́жні, ні́жних |
орудний | ні́жним | ні́жною | ні́жним | ні́жними |
місцевий | на/у ні́жному, ні́жнім | на/у ні́жній | на/у ні́жному, ні́жнім | на/у ні́жних |
Словник синонімів
Словник антонімів
ГРУБИЙ | ДЕЛІКАТНИЙ |
Який виявляє непривітне, недоброзичливе ставлення до кого-н., виходить за межі елементарних правил поведінки, неделікатний, брутальний, некультурний. | Приємний у спілкуванні, для сприймання, нерізкий, м’який, ніжний, ласкавий, лагідний. |
Грубий, а, е ~ делікатний, а, е витвір рук кого-н., вірш, голос, звертання, запитання, дитя, дівчина, жінка, інтонація, лист, мелодія, молодь, наречена, прохання, ставлення, розмова, розповідь, тон, чоловік. Грубі ~ делікатні вияви чого-н., жарти, жести, звуки, почуття, рухи, слова кого-н. Грубі знущання, обр”ази ~ делікатне ставлення. Грубий, а, е ~ делікатний, а, е з дитиною, з дочкою, з жінкою, з невісткою, з сином, з чоловіком; у поведінці, у звертанні, у ставленні до кого-н. Бути, виростати, здаватися, ставати грубим ~ делікатним. | |
Поштові дзвінки, валування собак, грубі лайки і крики - все це пропливало, як хмара на літнім небі (М. Коцюбинський). А душа його [робітника], проте, ніжна. Делікатний, лагідний, скромний, добрий - він суворішає тільки біля домни (Ю. Яновський). Груба мужицька лайка, грубі слова, а часом і стусани - все це так і сипалось од його [Ястшембського] на всі боки. Тільки ж він входив в покої між панів та паннів, на його знов сходив, ніби з неба, незвичайно делікатний тонкий дух (I. Нечуй-Левицький). | |
Грубість ~делікатність, грубіян ~делікатний (у знач ім),грубіянство ~делікатність, грубо ~делікатно; брутальний ~ніжний, різкий ~лагідний, брутальність ~ніжність | |
ЛАСКАВИЙ | СУВОРИЙ |
1. Який виявляє доброзичливе, привітне ставлення, любов до кого-н. | Який надто вимогливий, безпощадний, строгий до себе і до інших. |
Ласкавий, а, е ~ суворий, а, е вислів, голос, дівчина, дружина, запитання, звернення, інтонація, лист, обличчя, вид, погляд, слово, ставлення, тон, усмішка, характер; з дочкою, з дружиною, з сином, з чоловіком, з учнем; до дитини, до дружини, до себе. Винятково, випадково, досить, дуже, надмірно, часто ласкавий ~ суворий. Бути, виростати, здаватися, ставати ласкавим ~ суворим від природи, з натури, характером. | |
2. Про явища природи: | |
Який робить приємність. | Який робить неприємність. |
Ласкавий, а, е ~ суворий, а, е весна, вітер, вітерець, клімат, літо, погода. Бути, ставати ласкавим ~ суворим. | |
З тобою простивсь я, Вдовенко Іване, І довго у серці моєму бринів Твій голос ласкавий, твій голос суворий (М. Стельмах). | |
Ласкавість //ласка ~суворість, ласкаво ~суворо; лагідний ~різкий, ніжний ~гострий |