-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ні́жний ні́жна ні́жне ні́жні
родовий ні́жного ні́жної ні́жного ні́жних
давальний ні́жному ні́жній ні́жному ні́жним
знахідний ні́жний, ні́жного ні́жну ні́жне ні́жні, ні́жних
орудний ні́жним ні́жною ні́жним ні́жними
місцевий на/у ні́жному, ні́жнім на/у ні́жній на/у ні́жному, ні́жнім на/у ні́жних

Словник синонімів

ВИ́ТОНЧЕНИЙ (перев. про тіло та його частини - приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, завершеній формі), ДОСКОНА́ЛИЙ, ТЕНДІ́ТНИЙ, НІ́ЖНИЙ, ТОНКИ́Й, ДЕЛІКА́ТНИЙ, ВИ́ТОЧЕНИЙ, ТОЧЕ́НИЙ (з чіткими контурами). Її грація, витончена постать будили загальний подив (Ірина Вільде); Досконала фігура; Кароль кладе свою міцну кощаву руку на тендітне плече Зосі (М. Стельмах); Вона побачила, що в неї гарна ніжна шия (О. Довженко); Лаврін обняв її тонкий стан (І. Нечуй-Левицький). Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло (Ірина Вільде); - Глянула на свою тверду, виточену білу руку і засміялася: - Бити таке тіло? Отаким гарапником? Хай тільки посміють! (Григорій Тютюнник); Тільки зрідка пройде фігура, яка з-під густого покривала видає точену жіночу поставу молодецькими рухами (І. Ле). - Пор. 1. згра́бний.
ЛАСКА́ВИЙ (який виявляє або виражає ласку),НІ́ЖНИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ГОЛУБИ́НИЙ, ЛА́ДНИЙрозм.,ПОЛЮБО́ВНИЙрозм.,ЗЛА́ГІДНИЙрідше,ПЕСТИ́ВИЙ рідко;СКЛІ́ННИЙ, ПРИГОЛУ́БЛИВИЙрозм. (який виражає ласку); ПЕ́ЩЕНИЙдіал. (перев. про слово). Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещеного слова (І. Франко); Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання - моя Україна (В. Сосюра); Лагідним рухом пестила [Маруся] корову (Г. Хоткевич); МаркізШоньйо.. з пестливою ніжністю розкрив на долоні табакерку (Н. Рибак); Що в тобі? - Голубина посмішка, Як далекої ніжності знак (А. Малишко); Всі ви майстри на ладні слова (М. Чабанівський); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); - Вона не знала.. того пестивого материного жалування, що так добре його видко навіть, як гляне мати (Б. Грінченко); Дуже часто тиха і склінна невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху (І. Франко); Приголубливі слова.
НІ́ЖНИЙ (приємний для сприймання, який не має в собі нічого різкого, дратівливого тощо), ЛА́ГІДНИЙ, ЛАСКА́ВИЙ, М’ЯКИ́Й, ТОНКИ́Й (про запах, смак, колір і т. ін. - приємний своєю вишуканістю). Ніжний багрянець скрашав хмарки над горами (І. Гончаренко); Із звисаючої лампи, ослоненої зеленою ажурною заслоною, розходилося ніжне, лагідне світло (О. Кобилянська); Одяг її завжди простий, кольори м’які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (М. Томчаній); Весна була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат (П. Панч). - Пор. 1. приє́мний.
НІ́ЖНИЙ (приємний на вигляд, на дотик); ОКСАМИ́ТОВИЙ, ОКСАМИ́ТНИЙ, БАРХАТИ́СТИЙ (подібний до оксамиту);ШОВКО́ВИЙ, ШОВКОВИ́СТИЙ (подібний до шовку). Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (І. Цюпа); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (М. Коцюбинський); Ковил, ще по-весняному шовковистий, стояв нерухомо і білів удалині (З. Тулуб). - Пор. 1. приє́мний.
ПРИЄ́МНИЙ (який викликає задоволення, втіху, насолоду своїми якостями, властивостями, створює гарний настрій тощо), ХОРО́ШИЙ, МИ́ЛИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, СЛА́ВНИЙ, ВІДРА́ДНИЙ, УТІШЛИВИЙ[ВТІШЛИВИЙ], УТІ́ШНИЙ[ВТІ́ШНИЙ], УГО́ДНИЙ[ВГО́ДНИЙ]заст.,БЛА́ГОСНИЙ заст.,ОХВІ́ТНИЙ діал.;ДОЛА́ДНИЙ (перев. про спів, музику тощо). Маруся замовкла і задумалась: їй.. не бажалось зачіпати в своїй душі смутну нотку в такий веселий, приємний час, поруч з милим (І. Нечуй-Левицький); [Яків:] Більше нічого не скажеш? [Мар’яна:] А що тобі сказати? [Яків:] Слово хороше (М. Зарудний); Не те гоже, що гоже, але те гоже, що миле (прислів’я); Уранці їхали, грудьми Повітря приязне впивали (М. Рильський); Славний вийшов сніданок у нас на пісочку між морем, що хлюпа під самі ноги, і боком барки!.. (М. Коцюбинський); Після напруження, після буйного льоту думок, цей спокій здався дівчині таким відрадним і бажаним (О. Донченко); Спать не можу й бачу сни: Десь немов садок розкішний, В нім квіток рядок утішний, В тихім сяєві весни (І. Франко); - Правду казав сват:.. На мою дитину не зажалієтесь, каже. Я годував її, щоб вона і Богові, й людям угодна була (А. Тесленко); Змусила [мелодія] море затамувати ритмічний подих прибою і завмерти в благосній дрімоті (О. Левада); Охвітна розмова; Зі шляху обізвалася неголосна доладна пісня (М. Стельмах). - Пор. 1. ні́жний.
ТЕНДІ́ТНИЙ (про людину й тварину, частини їхнього тіла, про рослини та їхні частини - тонкий своєю будовою), НІ́ЖНИЙ, СУБТИ́ЛЬНИЙрозм.Вона - і без того тендітна й маленька - якось зразу зробилась ще тендітніша (М. Хвильовий); І вся королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка (С. Скляренко); Дуби старіють непомітно, Не те, що ясени тендітні (І. Муратов); Ніде так не стрічають радо І ніжних балерин, і левів-співаків, Як у прокурених димами вояків (М. Рильський).

Словник антонімів

ГРУБИЙ ДЕЛІКАТНИЙ
Який виявляє непривітне, недоброзичливе ставлення до кого-н., виходить за межі елементарних правил поведінки, неделікатний, брутальний, некультурний. Приємний у спілкуванні, для сприймання, нерізкий, м’який, ніжний, ласкавий, лагідний.
Грубий, а, е ~  делікатний, а, е витвір рук кого-н., вірш, голос, звертання, запитання, дитя, дівчина, жінка, інтонація, лист, мелодія, молодь, наречена, прохання, ставлення, розмова, розповідь, тон, чоловік. Грубіделікатні вияви чого-н., жарти, жести, звуки, почуття, рухи, слова кого-н. Грубі знущання, обр”ази ~  делікатне ставлення. Грубий, а, е ~  делікатний, а, е з дитиною, з дочкою, з жінкою, з невісткою, з сином, з чоловіком; у поведінці, у звертанні, у ставленні до кого-н. Бути, виростати, здаватися, ставати грубимделікатним.
Поштові дзвінки, валування собак, грубі лайки і крики - все це пропливало, як хмара на літнім небі (М. Коцюбинський). А душа його [робітника], проте, ніжна. Делікатний, лагідний, скромний, добрий - він суворішає тільки біля домни (Ю. Яновський). Груба мужицька лайка, грубі слова, а часом і стусани - все це так і сипалось од його [Ястшембського] на всі боки. Тільки ж він входив в покої між панів та паннів, на його знов сходив, ніби з неба, незвичайно делікатний тонкий дух (I. Нечуй-Левицький).
Грубість ~делікатність, грубіян ~делікатний (у знач ім),грубіянство ~делікатність, грубо ~делікатно; брутальний ~ніжний, різкий ~лагідний, брутальність ~ніжність
ЛАСКАВИЙ СУВОРИЙ
1. Який виявляє доброзичливе, привітне ставлення, любов до кого-н. Який надто вимогливий, безпощадний, строгий до себе і до інших.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е вислів, голос, дівчина, дружина, запитання, звернення, інтонація, лист, обличчя, вид, погляд, слово, ставлення, тон, усмішка, характер; з дочкою, з дружиною, з сином, з чоловіком, з учнем; до дитини, до дружини, до себе. Винятково, випадково, досить, дуже, надмірно, часто ласкавийсуворий. Бути, виростати, здаватися, ставати ласкавим ~  суворим від природи, з натури, характером.
2. Про явища природи:
Який робить приємність. Який робить неприємність.
Ласкавий, а, е ~  суворий, а, е весна, вітер, вітерець, клімат, літо, погода. Бути, ставати ласкавим ~  суворим.
З тобою простивсь я, Вдовенко Іване, І довго у серці моєму бринів Твій голос ласкавий, твій голос суворий  (М. Стельмах).
Ласкавість //ласка ~суворість, ласкаво ~суворо; лагідний ~різкий, ніжний ~гострий

Словник фразеологізмів

мозо́лити ру́ки, зневажл. Займатися фізичною працею; працювати. помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули? ..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову.— Нехай помозолить свої ніжні ручки,— кепкувала Химка (С. Добровольський).