НЕРВО́ВИЙ (пов’язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙпідсил.,ГАРЯЧКО́ВИЙпідсил.,ЛИХОМА́НКОВИЙпідсил.,СУ́ДОРОЖНИЙпідсил.Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М. Коцюбинський); - Бігме, я нічого не винна, - швидко з якимсь гарячковим поспіхом шептала Ганка (І. Франко); Судорожний жест. - Пор. 1. пори́вчастий.

НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо - сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙзаст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙрозм. (перев. про час); НЕРВО́ВИЙ (перев. про обстановку, роботу); НЕРВО́ЗНИЙ (перев. про обстановку). Поет Євгеній Баратинський жив своїм неспокійним важким життям (О. Іваненко); Далі починається моє.. невпокійне учителювання (С. Васильченко); Містечко жило тривожним життям, двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Григорій Тютюнник); Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар); Лікія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (О. Ільченко); Москва. Живе нервовим, напруженим життям (В. Еллан). - Пор. 3. бурхли́вий.

НЕРВО́ВИЙ (який відзначається підвищеною чутливістю, збудливістю), НЕРВО́ЗНИЙпідсил.Легенька м’яка рука тихо впала на Комашкове плече. Він увесь кинувся, як кидаються дуже нервові люди (І. Нечуй-Левицький); Відома річ, що у нервозних людей настрої духу зміняються, як погода у квітні (О. Маковей).