НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙрідше,НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙпідсил.,НЕНА́ВИСНИЙпідсил.;НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ’Я́ЗНИЙ (без лагідності, привітності); КО́СИЙ, КРИВИ́Й (про очі, погляд); НЕДРУ́ЖНІЙ (про тон, зайняту позицію тощо). Зупинилися всі дівчата, випростались і оглядали Олександра недоброзичливими очима (Д. Ткач); А тим часом знов виникли недружелюбні вигуки (К. Гордієнко); Стась аж пересмикнув плечима, відчуваючи на собі неприхильний мамин погляд (Ю. Бедзик); Колективна неприязна мовчанка була йому зустріччю (О. Гончар); Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою (В. Козаченко); Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, навіть вороже (О. Донченко); - То будьте ви прокляті, пане!.. - ненависним стогоном вирвалося з грудей Устини (М. Стельмах); Тон його мови був гордовитий, неохочий, трохи неласкавий (І. Нечуй-Левицький); Правда, сей та той гляне на нього косим оком (І. Франко); На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). - Пор. несхва́льний.