-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | начиня́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | начиня́ймо |
2 особа | начиня́й | начиня́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | начиня́тиму | начиня́тимемо, начиня́тимем |
2 особа | начиня́тимеш | начиня́тимете |
3 особа | начиня́тиме | начиня́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | начиня́ю | начиня́ємо, начиня́єм |
2 особа | начиня́єш | начиня́єте |
3 особа | начиня́є | начиня́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
начиня́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | начиня́в | начиня́ли |
жін. р. | начиня́ла |
сер. р. | начиня́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
начиня́вши |
Словник синонімів
НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. (безладно, жужмом); НАПАКУВА́ТИ (звичайно про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо або приміщення); НАЧИНИ́ТИ (гільзу - порохом, снаряд - зарядом і т. ін.). - Недок.: набива́ти, нато́птувати, забива́ти, зага́чувати, натовкма́чувати, напиха́ти, напако́вувати, начиня́ти [начи́нювати]. Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний); Набити в подушку пір’я; - То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко); Дід натоптував у ящик сіна (Григорій Тютюнник); - А я довго при батькові не буду.., - безжурно говорить Клим і до самого краю забиває рот немудрою закускою (М. Стельмах); - І де ви.. свої книжки діватимете? Всю хату загатили (М. Стельмах); Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга); - О, людино! - загримів він до Романа. - Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (О. Гончар); Три сапети напакував дід Омелько (З. Тулуб). - Пор. вклада́ти, 1. накла́сти.