БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІКрідше, КУ́ПАпідсил.розм., РІЙпідсил.розм., СОНМпідсил.книжн., СО́НМИЩЕпідсил.книжн., ТЬМАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил.розм., ХМА́РАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил.рідше; ГИ́БЕЛЬпідсил.розм., МА́САпідсил.розм., МО́РЕпідсил., розм., СИ́ЛАпідсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил.розм., НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил., МІРІА́ДИмн., підсил.книжн., СО́ТНЯперев. мн., підсил., ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей - при негативному ставленні); ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); - Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися [Сердюки] незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); - Клевета! Ябеда! - загукали кругом [пани] - ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); - Взагалі останнім часом [під час окупації], - ти помітила? - в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить [Олімпія] гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі - ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшладо Целі (І. Франко); - Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" [про вихованців спецшколи], прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми - тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бага́то.

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКАрозм.,ГУ́РМА́діал.;ВАТА́ГА, ГРОМА́ДАрозм. (кого, яка - велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); [Руфін (показує на громаду в’язнів):] Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). - Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

НА́ДМІРчого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь - перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬпоет., ПОВНОВО́ДДЯпоет., НА́ТОВПрозм., ПО́ВНЯрідше, ПО́ВНЯВАрідше.Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); - Та-ак! - не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).

НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́розм.,ТОВПА́розм.,Ю́РМИЩЕпідсил. розм.,Ю́РМИ́СЬКОпідсил.розм.,З’Ю́РМИСЬКОпідсил.рідше,ГУРБА́заст., ТИ́ЧБАзаст.,ГУ́РМА́діал.,ГАЛА́ЙСТРАдіал.,ГЛОТА́діал.,ТИ́ЖБАдіал.;ТАБУ́Нрозм.,ОТА́РАзневажл., СТА́ДОзневажл.,ОРДА́підсил. розм., НАВА́ЛАкого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕрозм.,ЗБІГО́ВИСЬКОрозм.,СХО́ДЬБИЩЕрозм.рідко,ЗДВИГдіал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМрозм.,СТОВКО́ВИСЬКОрозм.,СТОВКО́ВИЩЕрозм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСКрозм.,ТИ́СНЯВАрозм. (кого: народу, людей і т. ін. - тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГАрозм.,БА́НДАзаст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВАрозм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); - Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір’ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі - тиск: те продає, те купує - кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде - парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). - Пор. 1. гру́па, ску́пчення.

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІКрідше, КУ́ПАпідсил.розм., РІЙпідсил.розм., СОНМпідсил.книжн., СО́НМИЩЕпідсил.книжн., ТЬМАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил.розм., ХМА́РАпідсил.розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил.рідше; ГИ́БЕЛЬпідсил.розм., МА́САпідсил.розм., МО́РЕпідсил., розм., СИ́ЛАпідсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил.розм., НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил., МІРІА́ДИмн., підсил.книжн., СО́ТНЯперев. мн., підсил., ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей - при негативному ставленні); ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); - Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися [Сердюки] незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); - Клевета! Ябеда! - загукали кругом [пани] - ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); - Взагалі останнім часом [під час окупації], - ти помітила? - в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, - невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить [Олімпія] гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі - ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшладо Целі (І. Франко); - Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" [про вихованців спецшколи], прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми - тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бага́то.

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКАрозм.,ГУ́РМА́діал.;ВАТА́ГА, ГРОМА́ДАрозм. (кого, яка - велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); [Руфін (показує на громаду в’язнів):] Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). - Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

НА́ДМІРчого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь - перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬпоет., ПОВНОВО́ДДЯпоет., НА́ТОВПрозм., ПО́ВНЯрідше, ПО́ВНЯВАрідше.Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свого щастя-долі (І. Нечуй-Левицький); Надмір сил у кожнім русі, Кров жива в ударі кожнім (М. Рильський); - Та-ак! - не витримав напруження хтось у перших рядах крісел і ніби видихнув зайвину широкого захоплення (І. Ле); Від повноти почуттів Котовський ляснув Ласточкіна по плечу (Ю. Смолич); ..В погляді його була повінь гніву (О. Довженко); Повноводдя почуттів; Личко од натовпу почуттів та від сліз горіло (Панас Мирний).

НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́розм.,ТОВПА́розм.,Ю́РМИЩЕпідсил. розм.,Ю́РМИ́СЬКОпідсил.розм.,З’Ю́РМИСЬКОпідсил.рідше,ГУРБА́заст., ТИ́ЧБАзаст.,ГУ́РМА́діал.,ГАЛА́ЙСТРАдіал.,ГЛОТА́діал.,ТИ́ЖБАдіал.;ТАБУ́Нрозм.,ОТА́РАзневажл., СТА́ДОзневажл.,ОРДА́підсил. розм., НАВА́ЛАкого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕрозм.,ЗБІГО́ВИСЬКОрозм.,СХО́ДЬБИЩЕрозм.рідко,ЗДВИГдіал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМрозм.,СТОВКО́ВИСЬКОрозм.,СТОВКО́ВИЩЕрозм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСКрозм.,ТИ́СНЯВАрозм. (кого: народу, людей і т. ін. - тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГАрозм.,БА́НДАзаст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВАрозм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); - Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір’ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі - тиск: те продає, те купує - кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде - парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). - Пор. 1. гру́па, ску́пчення.