-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нарі́ччя нарі́ччя
родовий нарі́ччя нарі́ч
давальний нарі́ччю нарі́ччям
знахідний нарі́ччя нарі́ччя
орудний нарі́ччям нарі́ччями
місцевий на/у нарі́ччі, нарі́ччю на/у нарі́ччях
кличний нарі́ччя* нарі́ччя*

Словник синонімів

ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКАрозм., заст. (на невеликій території). Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом (О. Гончар); Українська мова має три наріччя: північне, або поліське, і два південних -- південно-східне і південно-західне (з журналу); В пам’яті постають особливості місцевої говірки (Є. Гуцало); Дослідник мріє на основі вивчення написів Софії та інших пам’яток Києва відтворити риси невідомого нам київського говору XI-XII століття (з журналу); [Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? (І. Карпенко-Карий).