нарізний 2 значення

-1-
прикметник
(окремий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний на́різний на́різна на́різне на́різні
родовий на́різного на́різної на́різного на́різних
давальний на́різному на́різній на́різному на́різним
знахідний на́різний на́різну на́різне на́різні
орудний на́різним на́різною на́різним на́різними
місцевий на/у на́різному, на́різнім на/у на́різній на/у на́різному, на́різнім на/у на́різних

Словник синонімів

ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ’Є́ДНАНИЙрідше,НА́РІЗНИЙрідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙрідко.От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. залітали, наче заблукавши, поодинокі сніжинки (О. Гуреїв); З села доносилися одинокі викрики жінок (Панас Мирний); Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич); За ним.. полетіли драгуни, а на майдані залишились роз’єднані люди (М. Стельмах); Серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); Чутно.. несміливий голос, що співає уривчасто, спиняючись, немов пригадуючи порізнені слова і мелодію пісні (Леся Українка).
-2-
прикметник
(з нарізами)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний на́різний на́різна на́різне на́різні
родовий на́різного на́різної на́різного на́різних
давальний на́різному на́різній на́різному на́різним
знахідний на́різний на́різну на́різне на́різні
орудний на́різним на́різною на́різним на́різними
місцевий на/у на́різному, на́різнім на/у на́різній на/у на́різному, на́різнім на/у на́різних

Словник синонімів

ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ’Є́ДНАНИЙрідше,НА́РІЗНИЙрідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙрідко.От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. залітали, наче заблукавши, поодинокі сніжинки (О. Гуреїв); З села доносилися одинокі викрики жінок (Панас Мирний); Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич); За ним.. полетіли драгуни, а на майдані залишились роз’єднані люди (М. Стельмах); Серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); Чутно.. несміливий голос, що співає уривчасто, спиняючись, немов пригадуючи порізнені слова і мелодію пісні (Леся Українка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нарізни́й нарізна́ нарізне́ нарізні́
родовий нарізно́го нарізно́ї нарізно́го нарізни́х
давальний нарізно́му нарізні́й нарізно́му нарізни́м
знахідний нарізни́й нарізну́ нарізне́ нарізні́
орудний нарізни́м нарізно́ю нарізни́м нарізни́ми
місцевий на/у нарізно́му, нарізні́м на/у нарізні́й на/у нарізно́му, нарізні́м на/у нарізни́х