-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нарі́затися, нарі́затись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нарі́жмося, нарі́жмось
2 особа нарі́жся нарі́жтеся, нарі́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нарі́жуся, нарі́жусь нарі́жемося, нарі́жемось, нарі́жемся
2 особа нарі́жешся нарі́жетеся, нарі́жетесь
3 особа нарі́жеться нарі́жуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нарі́зався, нарі́завсь нарі́залися, нарі́зались
жін.р. нарі́залася, нарі́залась
сер.р. нарі́залося, нарі́залось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нарі́завшись

Словник синонімів

НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п’яним), УПИ́ТИСЯ[ВПИ́ТИСЯ]підсил.,ПЕРЕПИ́ТИСЯпідсил.,ОБПИ́ТИСЯпідсил.розм.,НАБРА́ТИСЯпідсил.розм.,НАДУ́ДЛИТИСЯпідсил. вульг.,НАЖЛУКТИ́ТИСЯ[НАЖЛУКТА́ТИСЯрідше]підсил. вульг.,НАКЛЮ́КАТИСЯпідсил. фам.,НАЛИГА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИЗА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,НАРІ́ЗАТИСЯпідсил. фам.,НАСМОКТА́ТИСЯпідсил. фам.,НАСПИРТУВА́ТИСЯпідсил. розм., НАХЛЕБТА́ТИСЯпідсил.вульг.,НАХЛИСТА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАБРА́ЖИТИСЯпідсил. розм. рідше;ПЕРЕПИ́ТИ, ПЕРЕБРА́ТИрозм. (випити понад міру). - Недок.: напива́тися, упива́тися[впива́тися], перепива́тися, обпива́тися, набира́тися, нали́гуватися, нали́зуватися, налива́тися, нарі́зуватися, насмо́ктуватися, нахли́стуватися, перепива́ти, перебира́ти. Він напивався, а потім п’янийвештався по слобідських вулицях (А. Шиян); Деякі з них упилися, й довелося їх вести під руки (С. Скляренко); - Пани перепились і можуть накоїти вам лиха (Ю. Бедзик); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (І. Микитенко); Горілка лилась з бутлів неначе в лотоки ..Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький); - Нажлуктався вже, - докірливо констатували дядьки (Ю. Смолич); Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Панас Мирний); Еней з дороги налигався І пінної так нахлистався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); - А ти гляди мені й сьогодні не налижись, як учора! - гарикнула до нього висока суха баба (Панас Мирний); [Палажка:] Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний); - Бач, як нарізався, що й слова не промовить! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Микита:] Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив та горілки уволю насмоктався!.. (М. Кропивницький); - А ти й сьогодні наспиртувався! - сказав робітник в окулярах (П. Панч); Ой, йо-йой, де ви, Якове, так нахлебталися! - протягнув Шулем (І. Чендей); [Кузьма:] Що ти плетеш? Ну, й випив!.. Ні, пляшка повна... Де ж це він так нахлистався? (З. Мороз); Скинулись гуртом, купили горілки, набражились, як квачі (Панас Мирний); Вздовж довгого столу.. сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький). - Пор. 1. ви́пити, 2. пи́ти, п’яні́ти.
НАРАЗИ́ТИСЯ (несподівано, випадково зіткнутися з ким-, чим-небудь, небажаним для себе),НАЛЕТІ́ТИрозм.,НАПОРО́ТИСЯрозм.,НАРВА́ТИСЯрозм.,НАСКО́ЧИТИрозм.,НАРІ́ЗАТИСЯрозм. - Недок.: наража́тися[нара́жуватисярозм.], наліта́ти, напо́рюватися, нарива́тися, нарі́зуватися. Щоб не наразитися ненароком на управителя, Мотронка звернулася додому (Ф. Бурлака); Хутором Левко їде обережніше. Ось він минає будинок пана Варави, бере в долинку і неждано біля самої греблі налітає на двох людей (М. Стельмах); Тепер треба лише подбати, щоб не напоротися на поліцаїв чи німців (А. Дімаров); Женя запізнилася додому і, щоб не нарватися на арешт, заскочила до Лимарів - сюди їй було ближче (А. Хижняк); Удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука [собаку] (О. Стороженко); - Нарізався я з загоном на білих, у селі схопили мене, і в кутузку (О. Копиленко). - Пор. 2. наткну́тися, 1. натра́пити.
НАТКНУ́ТИСЯна що (рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранити себе або пошкодити що-небудь), НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСТРОМИ́ТИСЯрідше,НАПОРО́ТИСЯрозм.,НАРІ́ЗАТИСЯрозм.,НАШТРИКНУ́ТИСЯрозм.; ПРОБИ́ТИСЯрозм. (наткнувшись, поранити себе). - Недок.: натика́тися, наража́тися[нара́жуватисярідше], настро́млюватися, напо́рюватися, нарі́зуватися, наштри́куватися. В серці запекло, закололо так, ніби воно живцем на склянку наткнулося (І. Рябокляч); Хто несміливо ступатиме, хто боїться наразитись на гостряки, - той далеко не піде (М. Рудь); Добирався [ведмідь] вночі до стаї та й настромився на кіл (М. Коцюбинський); Ксенька напоролась ногою на залізні граблі (М. Коцюбинський); - На корч нарізались, і тепер хлопці дірку в неводі латають, - відповів рибалка (О. Копиленко); Тільки торкнувшись стільця, він знову підвівся, мов наштрикнувся на голку (Ю. Смолич); Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик [кілок], якби Аничка не вибігла з хати та не нагнала його (Лесь Мартович).