НАРАЗИ́ТИСЯ (своїми вчинками, діями поставити себе під загрозу з боку кого-, чого-небудь, у небезпечне, скрутне становище, викликати несподівані та небажані для себе наслідки), НАРВА́ТИСЯрозм.,НАСКО́ЧИТИрозм.; НАПРОСИ́ТИСЯрозм. (своєю поведінкою викликати яке-небудь ставлення до себе, перев. небажане). - Недок.: наража́тися[нара́жуватисярозм.], нарива́тися, напро́шуватися. Ризикуючи наразитися на якусь неприємну вихватку, він повернувся до гостей обличчям і мовчки став перед ними (О. Полторацький); [Стукалка:] От бачите, нарвались на неприємність. Лежіть смирно (І. Микитенко); - Казав же - бережись. Бач, і наскочив. Тепер напасті не оберешся (А. Головко); - А ви не кричіть, Тарасе Демидовичу. Ця розмова не службова, і до того ж ви на неї самі напросилися (Ю. Збанацький).

НАРАЗИ́ТИСЯ (несподівано, випадково зіткнутися з ким-, чим-небудь, небажаним для себе),НАЛЕТІ́ТИрозм.,НАПОРО́ТИСЯрозм.,НАРВА́ТИСЯрозм.,НАСКО́ЧИТИрозм.,НАРІ́ЗАТИСЯрозм. - Недок.: наража́тися[нара́жуватисярозм.], наліта́ти, напо́рюватися, нарива́тися, нарі́зуватися. Щоб не наразитися ненароком на управителя, Мотронка звернулася додому (Ф. Бурлака); Хутором Левко їде обережніше. Ось він минає будинок пана Варави, бере в долинку і неждано біля самої греблі налітає на двох людей (М. Стельмах); Тепер треба лише подбати, щоб не напоротися на поліцаїв чи німців (А. Дімаров); Женя запізнилася додому і, щоб не нарватися на арешт, заскочила до Лимарів - сюди їй було ближче (А. Хижняк); Удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука [собаку] (О. Стороженко); - Нарізався я з загоном на білих, у селі схопили мене, і в кутузку (О. Копиленко). - Пор. 2. наткну́тися, 1. натра́пити.

НАТКНУ́ТИСЯна що (рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранити себе або пошкодити що-небудь), НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСТРОМИ́ТИСЯрідше,НАПОРО́ТИСЯрозм.,НАРІ́ЗАТИСЯрозм.,НАШТРИКНУ́ТИСЯрозм.; ПРОБИ́ТИСЯрозм. (наткнувшись, поранити себе). - Недок.: натика́тися, наража́тися[нара́жуватисярідше], настро́млюватися, напо́рюватися, нарі́зуватися, наштри́куватися. В серці запекло, закололо так, ніби воно живцем на склянку наткнулося (І. Рябокляч); Хто несміливо ступатиме, хто боїться наразитись на гостряки, - той далеко не піде (М. Рудь); Добирався [ведмідь] вночі до стаї та й настромився на кіл (М. Коцюбинський); Ксенька напоролась ногою на залізні граблі (М. Коцюбинський); - На корч нарізались, і тепер хлопці дірку в неводі латають, - відповів рибалка (О. Копиленко); Тільки торкнувшись стільця, він знову підвівся, мов наштрикнувся на голку (Ю. Смолич); Теля.. скочило прямо на пліт і було би пробилося на колик [кілок], якби Аничка не вибігла з хати та не нагнала його (Лесь Мартович).

НАТКНУ́ТИСЯна кого-що (рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), ЗІТКНУ́ТИСЯз ким-чим,НАТРА́ПИТИ, НАЛЕТІ́ТИ, НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСКО́ЧИТИ, НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАРВА́ТИСЯрозм.,НАПОРО́ТИСЯрозм.,; НАБІ́ГТИ, НАГНА́ТИСЯ (з розгону); ТКНУ́ТИСЯ[ТИКНУ́ТИСЯ], ТИ́ЦЬНУТИСЯрозм. (у що, рідше в кого - рухаючись, несподівано натрапити на щоабо кого-небудь, ударившись об нього). - Недок.: натика́тися, стика́тися, натрапля́ти, наліта́ти, наража́тися[нара́жуватисярідше], наска́кувати, нашто́вхуватися, нарива́тися, напо́рюватися, набіга́ти, наганя́тися, ти́катися, ти́цятися, ти́цькатисярідше.Гарячий засліплений кінь трохи не наткнувся на скаку на воза (І. Нечуй-Левицький); Натрапила коса на камінь (прислів’я); Пароплав міг налетіти на шлюпку і зім’яти її (М. Трублаїні); Перед барикадою колючо стирчали залізні "їжаки", на які мали наразитись фашистські танки (С. Журахович); З розгону Черниш наскочив на якогось пластуна-бійця (О. Гончар); Хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту.. половинку дверей (А. Головко); Добре, хоч кінь ні на що не напоровся (Г. Хоткевич); Раптом нарти набігли на камінь і так підскочили, що Тико не втримався і впав на сніг (М. Трублаїні); Раз він гнався шістьма кіньми, В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряв у болоті (С. Руданський); Незабаром пліт знову шарпнуло, він тикнувся у щось тверде (С. Голованівський). - Пор. 2. нарази́тися.

НАТРА́ПИТИна що (зустріти перешкоди в чому-небудь), ЗІТКНУ́ТИСЯз чим,НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАТКНУ́ТИСЯрозм.; НАРАЗИ́ТИСЯ (несподівано або на якісь серйозні перешкоди). - Недок.: натрапля́ти, стика́тися, нашто́вхуватися, натика́тися, наража́тися[нара́жуватисярідше]. Натрапити на серйозні труднощі; Ладигін бачив, як літак, наштовхнувшись на стіну зенітного вогню, швидко повернув назад (Д. Ткач); - Ми теж натикаємося мало не щодня на різні складні перепони, але долаємо (В. Кучер); "Победа" припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Ю. Яновський).