МЛЯ́ВИЙ (про людину - позбавлений жвавості, бадьорості),НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В’Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙрозм.,ПРОКВО́ЛИСТИЙрозм.,СО́ННИЙрозм.,НАПІВСО́ННИЙ[ПІВСО́ННИЙ]розм., ДЛЯ́ВИЙдіал.;АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Усі діти давно уже стали тихими та млявими: сиділи апатично за партами, не бавились на перервах. Лише голод світився в їхніх очах (А. Дімаров); -. Та, сказати правду, я гаразд не знаю, за що ти покохала отого Ломицького: непроворний, нерозторопний, смирний, як ягня (І. Нечуй-Левицький); Його обличчя було бліде, аж жовте, і чимось стривожене. Іслам-Гірей відзначив про себе, що, певно, недовго поживе цей анемічний меланхолік (Р. Іваничук); Люди ходили в’ялі, спорожнені наче, ліниві (М. Коцюбинський); -. А поверніться кругом! Та проворніше! І, вже з вас і панич! Якийсь сонний неповертайло та одоробало! - сказала Христя (Панас Мирний); То ж він сьогодні, він сидів отам, У барвнім колі повнолітніх дам, Панів півсонних, паничів крутливих (М. Рильський); Той загайко ближче до них, звісна річ, не підходив, але бачив, що обидва мовчать, і серце длявому ченчику мліло від радості (О. Ільченко); Якимось упертим, твердим і апатичним видавався той чоловік (І. Франко). - Пор. 1. байду́жий, 2. пові́льний.

СО́ННИЙ (якого хилить до сну або який не зовсім прокинувся і хоче спати), НАПІВСО́ННИЙ, СОНЛИ́ВИЙ, НЕВИ́СПАНИЙ. - Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, - тремтить біля сонного батька дівча років десяти (М. Стельмах); Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка (О. Донченко); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); Іванко, хоть невиспаний, встав, умився (І. Франко).

ТИ́ХИЙ (в якому немає шуму, метушні), СПОКІ́ЙНИЙ, ЗАТИ́ШНИЙ, СО́ННИЙ, НАПІВСО́ННИЙ[ПІВСО́ННИЙрідше]. А може, ще добро побачу? ..І може, в тихій твоїй хаті Я буду знову розмовляти З тобою, друже мій (Т. Шевченко); - Хай хоч по смерті я мирно спочину в оселі спокійній (М. Зеров); Прокіп постукав у високі двері парадного входу кам’яного будинку на затишній вулиці (О. Десняк); По сонній водиці проміння блищиться (П. Куліш); Ми бродили вуличками тихого, напівсонного містечка (В. Дрозд).