напучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напу́чений напу́чена напу́чене напу́чені
родовий напу́ченого напу́ченої напу́ченого напу́чених
давальний напу́ченому напу́ченій напу́ченому напу́ченим
знахідний напу́чений, напу́ченого напу́чену напу́чене напу́чені, напу́чених
орудний напу́ченим напу́ченою напу́ченим напу́ченими
місцевий на/у напу́ченому, напу́ченім на/у напу́ченій на/у напу́ченому, напу́ченім на/у напу́чених