напуття 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напу́ття | |
| родовий | напу́ття | |
| давальний | напу́ттю | |
| знахідний | напу́ття | |
| орудний | напу́ттям | |
| місцевий | на/у напу́тті, напу́ттю | |
| кличний | напу́ття* |