-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напуті́мо, напуті́м
2 особа напути́ напуті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напучу́ напутимо́, напути́м
2 особа напути́ш напутите́
3 особа напути́ть напутя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напути́в напути́ли
жін.р. напути́ла
сер.р. напути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напу́чений
Безособова форма
напу́чено
Дієприслівник
напути́вши

Словник синонімів

II. НАСТАВЛЯ́ТИкого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИрідше,НАПУ́ЧУВАТИ[НАПУЧА́ТИ], НАВЧА́ТИ[НАУЧА́ТИрідко], НАКА́ЗУВАТИкому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИзаст.;ПОВЧА́ТИ, УЧИ́ТИ[ВЧИ́ТИ]розм., УКА́ЗУВАТИ[ВКА́ЗУВАТИ]кому, розм. (наставляти, роблячи зауваження, наказуючи - з можливим відтінком непотрібного або надокучливого, надмірного повчання); НАПОУМЛЯ́ТИрозм.,УРОЗУМЛЯ́ТИ[ВРОЗУМЛЯ́ТИ]розм. (навчати діяти розумно, розсудливо). - Док.: наста́вити, настанови́ти, напути́ти, навчи́ти[научи́ти], наусти́ти, указа́ти[вказа́ти], напоу́мити, урозу́мити[врозу́мити]. Увечері Уляна вже.. наставляла сина, щоб він дивився за своєю жінкою (Григорій Тютюнник); - І що тобі за охота дитину такого навчати? - звернулася Настя до чоловіка.. - Ніколи батьківської поради не дасть; усе жартує та, немов той ворог, на лихо настановля (Л. Яновська); Як відомо, малу дитину навчають і напучують батьки й добрі вчителі (І. Цюпа); Він.. почав навчати її, до кого звернутися у Києві і як знайти нас (О. Досвітній); Знов мені нагадалася небіжка неня. Бувало наказувала мені, щоби я шанувався, бо не буде з мене господаря (Лесь Мартович); І доки він запрягає, мати повчає сина: - Гляди ж, синку, не балуйся (О. Донченко); - Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви?.. - Любий мій, не вчіть мене... - Та я не вчу. Я тільки кажу (О. Довженко); Яке право мають вони контролювати його вчинки? Він не дитина, не монах і не хлоп. І ніхто не сміє йому вказувати (З. Тулуб); - Напоумте його! Ви розгадали - душею він добрий, але ж боюсь я за нього! (О. Гончар). - Пор. II. ра́дити, 3. спрямо́вувати.

Словник фразеологізмів

лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Куліш); [Степанида і Оксана:] Що ж таке трапилось? [Панас:] Хоч і не питайте! (Зітхає). Лукавий напутив… [Степанида:] Ця горілка ніколи до пуття не доведе (М. Кропивницький).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її [Настусю] на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний); Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу .. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка). направля́ти на путь і́стини. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах). напра́вити на до́брий шлях. От мати Річардова — чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка). спрямува́ти на чи́сту лю́дську́ доро́гу. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко). наста́вити на пуття́. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко).