напустуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | напустува́тися, напустува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | напусту́ймося, напусту́ймось | |
2 особа | напусту́йся, напусту́йсь | напусту́йтеся, напусту́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | напусту́юся, напусту́юсь | напусту́ємося, напусту́ємось, напусту́ємся |
2 особа | напусту́єшся | напусту́єтеся, напусту́єтесь |
3 особа | напусту́ється | напусту́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | напустува́вся, напустува́всь | напустува́лися, напустува́лись |
жін.р. | напустува́лася, напустува́лась | |
сер.р. | напустува́лося, напустува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
напустува́вшись |