напустуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напустува́тися, напустува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напусту́ймося, напусту́ймось | |
| 2 особа | напусту́йся, напусту́йсь | напусту́йтеся, напусту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напусту́юся, напусту́юсь | напусту́ємося, напусту́ємось, напусту́ємся |
| 2 особа | напусту́єшся | напусту́єтеся, напусту́єтесь |
| 3 особа | напусту́ється | напусту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напустува́вся, напустува́всь | напустува́лися, напустува́лись |
| жін.р. | напустува́лася, напустува́лась | |
| сер.р. | напустува́лося, напустува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напустува́вшись | ||