-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напу́дрити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напу́дрімо, напу́дрім
2 особа напу́дри напу́дріть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напу́дрю напу́дримо, напу́дрим
2 особа напу́дриш напу́дрите
3 особа напу́дрить напу́дрять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напу́дрив напу́дрили
жін.р. напу́дрила
сер.р. напу́дрило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напу́дрений
Безособова форма
напу́дрено
Дієприслівник
напу́дривши

Словник синонімів

УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ] (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо - заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ[ЗАСТЕЛЯ́ТИ], УСТЕЛЯ́ТИ[ВСТЕЛЯ́ТИ], УСТИЛА́ТИ[ВСТИЛА́ТИ], УСТЕ́ЛЮВАТИ[ВСТЕ́ЛЮВАТИ], УСІВА́ТИ[ВСІВА́ТИ], ЗАТЯГА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИрозм.; ОБСИПА́ТИ[ОСИПА́ТИ], ПРИТРУ́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ, ПРИПУ́ДРЮВАТИ, ОПУ́ШУВАТИ, ОДЯГА́ТИрозм. (лягати шаром, випадати на якусь поверхню); ПОЙМА́ТИ (покривати собою - про воду). - Док.: укри́ти[вкри́ти], покри́ти, застели́ти, устели́ти[встели́ти], усла́ти[всла́ти], усі́яти[всі́яти], засі́яти, затягну́ти, затягти, обліпи́ти, обли́пнути, обси́пати[оси́пати], притруси́ти, припороши́ти, припу́дрити, напу́дрити, опуши́ти, одягну́ти, одягти́, пойня́ти (вкрити тонким шаром). Блакитні широкі долини.. вкриті буйними травами, квітами, свічадами озер (І. Багряний); Настане літо; жовтий цвіт Укриє липу до вершини (Я. Щоголів); Всю долину покрив квіток весняних цілий ліс (Леся Українка); Пухкийсніговий килим застеляв обидва береги (Я. Качура); Сльози застелили очі (А. Головко); Холодна цвіль затягнула мармурові плити (В. Кучер); Зелені здорові абрикоси густо обліплювали гілки (І. Нечуй-Левицький); Білий цвіт вишні обсипає хату пелюстками (М. Стельмах); Сніг перестав іти, але за ніч притрусив дахи (С. Скляренко); Густий іній опушував дерева (В. Собко); Мхи одягали камінь зеленим шовком (М. Коцюбинський); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський).