напудитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напу́дитися, напу́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напу́дьмося, напу́дьмось | |
| 2 особа | напу́дься | напу́дьтеся, напу́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напу́джуся, напу́джусь | напу́димося, напу́димось, напу́димся |
| 2 особа | напу́дишся | напу́дитеся, напу́дитесь |
| 3 особа | напу́диться | напу́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напу́дився, напу́дивсь | напу́дилися, напу́дились |
| жін.р. | напу́дилася, напу́дилась | |
| сер.р. | напу́дилося, напу́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напу́дившись | ||