напудити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив напу́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напу́дьмо
2 особа напу́дь напу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напу́джу напу́димо, напу́дим
2 особа напу́диш напу́дите
3 особа напу́дить напу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напу́див напу́дили
жін.р. напу́дила
сер.р. напу́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напу́дивши