напудити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напу́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напу́дьмо | |
| 2 особа | напу́дь | напу́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напу́джу | напу́димо, напу́дим |
| 2 особа | напу́диш | напу́дите |
| 3 особа | напу́дить | напу́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напу́див | напу́дили |
| жін.р. | напу́дила | |
| сер.р. | напу́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напу́дивши | ||