напрямний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напрямни́й напрямна́ напрямне́ напрямні́
родовий напрямно́го напрямно́ї напрямно́го напрямни́х
давальний напрямно́му напрямні́й напрямно́му напрямни́м
знахідний напрямни́й напрямну́ напрямне́ напрямні́
орудний напрямни́м напрямно́ю напрямни́м напрямни́ми
місцевий на/у напрямно́му, напрямні́м на/у напрямні́й на/у напрямно́му, напрямні́м на/у напрямни́х