напрямляч 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напрямля́ч | напрямлячі́ |
| родовий | напрямляча́ | напрямлячі́в |
| давальний | напрямлячу́, напрямляче́ві | напрямляча́м |
| знахідний | напрямля́ч | напрямлячі́ |
| орудний | напрямляче́м | напрямляча́ми |
| місцевий | на/у напрямлячі́, напрямлячу́ | на/у напрямляча́х |
| кличний | напрямля́чу* | напрямлячі́* |