напрямлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напря́млений напря́млена напря́млене напря́млені
родовий напря́мленого напря́мленої напря́мленого напря́млених
давальний напря́мленому напря́мленій напря́мленому напря́мленим
знахідний напря́млений напря́млену напря́млене напря́млені
орудний напря́мленим напря́мленою напря́мленим напря́мленими
місцевий на/у напря́мленому, напря́мленім на/у напря́мленій на/у напря́мленому, напря́мленім на/у напря́млених