напрямитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напрями́тися, напрями́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напрямі́мося, напрямі́мось, напрямі́мся | |
| 2 особа | напрями́ся, напрями́сь | напрямі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напрямлю́ся, напрямлю́сь | напрямимо́ся, напрями́мось, напрями́мся |
| 2 особа | напрями́шся | напрямите́ся, напрямите́сь |
| 3 особа | напрями́ться | напрямля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напрями́вся, напрями́всь | напрями́лися, напрями́лись |
| жін.р. | напрями́лася, напрями́лась | |
| сер.р. | напрями́лося, напрями́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напрями́вшись | ||