напряжити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напря́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напря́жмо | |
| 2 особа | напря́ж | напря́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напря́жу | напря́жимо, напря́жим |
| 2 особа | напря́жиш | напря́жите |
| 3 особа | напря́жить | напря́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напря́жив | напря́жили |
| жін.р. | напря́жила | |
| сер.р. | напря́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напря́жений | ||
| Безособова форма | ||
| напря́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| напря́живши | ||