напрягти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напрягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напряжі́мо, напряжі́м | |
| 2 особа | напряжи́ | напряжі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напряжу́ | напряжемо́, напряже́м |
| 2 особа | напряже́ш | напряжете́ |
| 3 особа | напряже́ | напряжу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напрі́г | напрягли́ |
| жін.р. | напрягла́ | |
| сер.р. | напрягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напря́жений | ||
| Безособова форма | ||
| напря́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| напрі́гши | ||