НАПРУ́ЖУВАТИщо (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим - тіло, м’язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИчим,ПРУ́ЖИТИрідше. - Док.: напру́жити, напну́ти[нап’ясти́]. Працюючи стругом, треба напружувати м’язи черева, а людині, що має два свіжих шрами на животі, цього не витерпіти (Ю. Яновський); Коні напинають блискучі шиї, м’язи так і грають на їх грудях (І. Цюпа); Пружинив ногами Денис, випинався тілом, а вирватися не міг (Григорій Тютюнник).

НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам’ять, зір, слух і т. ін. - докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИпідсил.,ПІДНАТУ́ЖУВАТИпідсил. розм. (перев. про сили); ЗАГО́СТРЮВАТИ[ЗАГОСТРЯ́ТИрідше], СКУ́ПЧУВАТИ, ГОСТРИ́ТИ рідше (про органи чуття, пам’ять, увагу тощо - робити більш чутливим, сприйнятливим). - Док.: напру́жити, нату́жити, піднату́жити, загостри́ти, ску́пчити. Щось таке, колись бачене, справді було в обличчі мого відвідувача, коли я почав напружувати пам’ять (Ю. Смолич); Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі (М. Коцюбинський); Встала [Марія], пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, ..загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде); Скупчую волю, ..беру шапку, гашу огонь, сердито беруся за ручку од дверей: "Годі.." (С. Васильченко). - Пор. 1. насторо́жувати.

НАСТОРО́ЖУВАТИщо, у сполуч. із сл. вуха [вухо] (про тварин - прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. - напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИрозм. - Док.: насторожи́ти, наста́вити, нашоро́шити, нащу́лити, нащу́рити, настру́нчити. Марс раптом насторожив вуха і потягнув дядю Васю за собою (О. Іваненко); Ілько нап’яв поводи й ще дужче одкинувся на коні й вухо чуйніш насторожив (А. Головко); Наставила [Домаха] вухо, вловила слово-друге, підняла навіть голову, щоб не пропустити жодного слова (Д. Бедзик); А Залізняк попереду Нашорошив вуха (Т. Шевченко); Нащуливши вуха, ловлять коні степову тривогу (Н. Рибак); Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура); А мої цікаві вуха трохи не розпадаються, так наструнчую, та ба! (Марко Вовчок). - Пор. 2. напру́жувати.

НАТЯГА́ТИ[НАТЯ́ГУВАТИ] (розтягаючи мотузок, струну, тятиву і т. ін., робити тугим, пружним),НАПИНА́ТИ, НАПРУ́ЖУВАТИрідше. - Док.: натягти́[натягну́ти], напну́ти[нап’ясти́], напру́жити. Микола зняв з полиці скрипку і почав натягати струни (І. Нечуй-Левицький); Волейбольну сітку Маша взялась напинати сама (О. Гончар).

ПОСИ́ЛЮВАТИщо (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ[УМНОЖА́ТИ], НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИкого, ПРИБАВЛЯ́ТИчого, ПОДВО́ЮВАТИ, ПОТРО́ЮВАТИ, ТРОЇТИ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИпідсил., ІНТЕНСИФІКУВА́ТИперев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИперев. книжн., ФОРСУВА́ТИперев. книжн., ПІДДАВА́ТИчого, розм., ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ[ПРИБІЛЬША́ТИ]діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИдіал., ПОГЛИ́БЛЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ[ЗАГОСТРЯ́ТИ], РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗ’Я́ТРЮВАТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИрозм. (перев. почуття, переживання). - Док.: поси́лити, підси́лити, збі́льшити, побі́льшити, умно́жити, нарости́ти, напру́жити, пожва́вити, прида́ти, приба́вити, подво́їти, потро́їти, подесятери́ти, інтенсифікува́ти, активізува́ти, форсува́ти, підда́ти, прибі́льшити, підбі́льшити, погли́бити, загостри́ти, розпали́ти, роз’ятри́ти, розтриво́жити. Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле); ЕОМ взагалі підсилює людський інтелект (з журналу); Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський); Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар, дати пільгу своїй натузі (І. Франко); Нарощувати темпи; Він вставав і стояв, погойдувався, щоб розворушити кості та пожвавити кровообіг (І. Багряний); Незаперечні успіхи Баготникова в боях з боярською раттю.. придали слави його імені (І. Ле); Щастя розуму прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (прислів’я); І подвоюй вогонь, і потроюй запал, Волю серця гартуй і стали (П. Усенко); - Гад! - видушує над силу Гордій, і всі розуміють Скачка. І всі напружуються - злість подесятеряє сили (М. Іщенко); Збільшення вмісту різних мікроелементів у їжі курей, гусей, індиків, як правило, помітно інтенсифікує приріст їх ваги (з журналу); Нагромадження археологічної інформації та необхідність її інтерпретації активізували теоретичні пошуки (з журналу); Форсувати звук голосу; Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тимчасом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (В. Козаченко); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (О. Донченко); Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (К. Гордієнко); Батькову волю частина підтримує словом, частина ж Голос лише подає, роз’ятрює гнів у владики (переклад М. Зерова); Хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).