-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напру́житися, напру́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напру́жмося, напру́жмось
2 особа напру́жся напру́жтеся, напру́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напру́жуся, напру́жусь напру́жимося, напру́жимось, напру́жимся
2 особа напру́жишся напру́житеся, напру́житесь
3 особа напру́житься напру́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напру́жився, напру́живсь напру́жилися, напру́жились
жін.р. напру́жилася, напру́жилась
сер.р. напру́жилося, напру́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напру́жившись

Словник синонімів

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (про тіло, м’язи і т. ін. - під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), НАПИНА́ТИСЯ, НАТЯГА́ТИСЯ[НАТЯ́ГУВАТИСЯ], ПРУЖИ́НИТИ, ПРУЖИ́НИТИСЯрозм.,ПРУ́ЖИТИСЯрідше (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно). - Док.: напру́житися, напну́тися[нап’ясти́ся], натягти́ся[натягну́тися]. Все тіло дивно напружилось в нього (М. Коцюбинський); Видко було, як мускули на руках нап’ялись, мов пружини (Леся Українка); До хвилюючого дрижання натягується тіло (М. Стельмах); Карпенко ще сидить на місці, але видно, як пружинять його м’язи на шиї (В. Собко); "Ану, хто перший підніме голос і руку" - без остраху пружинилось мускулисте тіло (М. Стельмах).
НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (роблячи або намагаючись що-небудь робити, докладати великих зусиль, зосереджувати всю енергію), НАПИНА́ТИСЯпідсил.,НАТУ́ЖУВАТИСЯпідсил.,П’ЯСТИ́СЯ[ПНУ́ТИСЯ]підсил.,СИЛКУВА́ТИСЯпідсил.розм.,ПІДНАТУ́ЖУВАТИСЯпідсил.розм.,НАДУВА́ТИСЯ[НАДИМА́ТИСЯ]підсил.розм.,ТУ́ЖИТИСЯрозм. рідше. - Док.: напру́житися, напну́тися[нап’ясти́ся], нату́житися, піднату́житися, наду́тися. Він виставив трембіту перед собою, подався тілом назад, напружуючись (Є. Гуцало); Он жук напнувсь - травинку тягне В одну мільйонну кінських сил (І. Нехода); Аж натужується, щоб не сміяться, та ніяк не здержиться (Панас Мирний); Андрій пнувся з усієї сили, смикав за кути, за колеса, а вагончик.. не рухався з місця (С. Чорнобривець); Єремія дуже задумався, що то буде, що далі з того вийде. Силкувалась, вгадувала це його здорова тяма в голові, і.. не могла вгадати (І. Нечуй-Левицький); Хаєцький, надимаючись, відвалював лантухи з піском (О. Гончар); Пробує [колода під час сплаву] рятуватись, як може. Завертає убік, пнеться, тужиться - та що ж? (Г. Хоткевич). - Пор. 1. надрива́тися.
НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, НАШОРО́ШУВАТИСЯрозм. (виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧУВАТИСЯрозм.,НАЇ́ЖУВАТИСЯрозм. (напружуючись, насторожуючись, зосереджуватися для певних дій у відповідь на що-небудь). - Док.: напру́житися, насторожи́тися, нашоро́шитися, наїжа́читися, наї́житися. Ярина добре розуміла, що розмова має бути дуже важлива, і вся напружилася, як струна (В. Собко); Оксана насторожилась, аж голову підвела і вухо до батьків наставила (А. Головко); Сиволап увесь наїжачився, готовий витримати найгарячішу бійку (Д. Ткач); Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжилася [Галя], жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога (Панас Мирний).