наприндитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | напри́ндитися, напри́ндитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | напри́ндьмося, напри́ндьмось | |
2 особа | напри́ндься | напри́ндьтеся, напри́ндьтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | напри́нджуся, напри́нджусь | напри́ндимося, напри́ндимось, напри́ндимся |
2 особа | напри́ндишся | напри́ндитеся, напри́ндитесь |
3 особа | напри́ндиться | напри́ндяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | напри́ндився, напри́ндивсь | напри́ндилися, напри́ндились |
жін.р. | напри́ндилася, напри́ндилась | |
сер.р. | напри́ндилося, напри́ндилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
напри́ндившись |