напривозити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наприво́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наприво́зьмо | |
| 2 особа | наприво́зь | наприво́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наприво́жу | наприво́зимо, наприво́зим |
| 2 особа | наприво́зиш | наприво́зите |
| 3 особа | наприво́зить | наприво́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наприво́зив | наприво́зили |
| жін.р. | наприво́зила | |
| сер.р. | наприво́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наприво́зивши | ||