напрати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напра́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напері́мо, напері́м | |
| 2 особа | напери́ | напері́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наперу́ | наперемо́, напере́м |
| 2 особа | напере́ш | наперете́ |
| 3 особа | напере́ | наперу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напра́в | напра́ли |
| жін.р. | напра́ла | |
| сер.р. | напра́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| на́праний | ||
| Безособова форма | ||
| на́прано | ||
| Дієприслівник | ||
| напра́вши | ||