ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИКрозм., ІНСПІРА́ТОРкнижн.Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо - всі в кущі (Ю. Збанацький); Нехай почнуть - тікати буде пізно Для паліїв останньої війни (М. Бажан); - Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (І. Нечуй-Левицький); Кожної хвилі могли чорторийські посланці найти його тут і вбити як підмовника, що підбурює народ (Юліан Опільський); То такий порадник, тільки на зле направник (Словник Б. Грінченка); Інспіратор злочинних дій. - Пор. I. 1. баламу́т, I. підбу́рювати.

ПОРА́ДНИК (той, хто радить, дає поради), РА́ДНИКрозм.,НАПРА́ВНИКрозм.,ДОРА́ДНИКрозм.На біду, в Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); - Страх - кепський радник (Вас. Шевчук); Радивон.. не розгубився з хвали. Із властивою йому доброю звичкою відзначив своїх направників, радників (К. Гордієнко); - Великою є людська злоба, а злі дорадники і рідну дитину вміють підцькувати на батька, або й одного рідного брата на другого (Юліан Опільський).