направляння 1 значення

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний направля́ння  
родовий направля́ння  
давальний направля́нню  
знахідний направля́ння  
орудний направля́нням  
місцевий на/у направля́нні, направля́нню  
кличний направля́ння*  

Словник антонімів

НАПРАВЛЯТИ ПСУВАТИ
Усуваючи помилки, вади, робити таким, як потрібно, правильно, лагодити, налагоджувати. Робити непридатним для користування, вживання, пошкоджувати.
Направляти ~  псувати годинник, двері, замок, іграшку, машину, меблі, механізм, обладнання, предмети; в дитячому садочку, в класі, в клубі, в кімнаті, в лісі, в хаті; на вулиці, на заводі, на роботі, на полі; зовсім, цілком, майже, повністю, остаточно. Намагатися, починати, хотіти направляти ~  псувати. 
Яць сидів дома і направляв цебер (I. Франко). Окупанти і їхні наймити, відступаючи з Києва, псували устаткування підприємств (С. Скляренко). 
Направляння ~псування, виправлений ~зіпсований; лагодити ~псувати, направляти //налагоджувати ~шкодити