напорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напо́рюймо | |
| 2 особа | напо́рюй | напо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напо́рюватиму | напо́рюватимемо, напо́рюватимем |
| 2 особа | напо́рюватимеш | напо́рюватимете |
| 3 особа | напо́рюватиме | напо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напо́рюю | напо́рюємо, напо́рюєм |
| 2 особа | напо́рюєш | напо́рюєте |
| 3 особа | напо́рює | напо́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напо́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напо́рював | напо́рювали |
| жін. р. | напо́рювала | |
| сер. р. | напо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| напо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| напо́рювавши | ||