НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙрозм.,НАСТИ́РНИЙрозм.,ЗАВЗЯ́ТИЙпідсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙпідсил.,ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙпідсил.,НАПО́РИСТИЙпідсил. рідше,НЕВІДСТУ́ПНИЙпідсил.,УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ]підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙпідсил.,НЕВТОМИ́МИЙрідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); - Він ..скоро вже сам хомути робитиме. - Там такий настирний хлопець, - додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом - живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). - Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.