-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив напо́рати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напо́раймо
2 особа напо́рай напо́райте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напо́раю напо́раємо, напо́раєм
2 особа напо́раєш напо́раєте
3 особа напо́рає напо́рають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напо́рав напо́рали
жін.р. напо́рала
сер.р. напо́рало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напо́равши

Словник синонімів

НАГОТУВА́ТИ[НАГОТО́ВИТИрідше] (приготувати багато їжі, страв),НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). - Недок.: нагото́влювати[наготовля́ти], нава́рювати. Сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Ганна Барвінок); - Чи йти по добрих людях, скликати, щоб поїли те, що напорали? Чи собакам віддати? (Панас Мирний); Ой, гоп, заходивсь, Зробив хату, оженивсь, І піч затопив, І вечерять наварив (Т. Шевченко).