-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напопола́м | напопола́ми |
| родовий | напопола́ма | напопола́мів |
| давальний | напопола́мові, напопола́му | напопола́мам |
| знахідний | напопола́ма | напопола́мів |
| орудний | напопола́мом | напопола́мами |
| місцевий | на/у напопола́мові, напопола́мі | на/у напопола́мах |
| кличний | напопола́ме | напопола́ми |
Словник синонімів
НА́ВПІ́Л (на дві приблизно рівні частини), НА́ДВО́Є, ПОПОЛОВИ́НІ, ПОПОЛА́М, НАПОПОЛА́М розм. Одна [зморшка] розкраювала навпіл лоба, а друга ділила на дві півкульки підборіддя (П. Автомонов); Я з розпачу ухватив весло і замахнувся так, ніби хотів перебити рибалку надвоє (Ю. Яновський); - Значить, все треба поділити пополовині (М. Стельмах); Якщо грушка є в Оверка, Значить, грушку - пополам (І. Муратов); Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (А. Головко).
Словник фразеологізмів
перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м). Виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля. Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (А. Головко).
перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м). Виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля. Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (А. Головко).