наполірувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наполірува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наполіру́ймо
2 особа наполіру́й наполіру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наполіру́ю наполіру́ємо, наполіру́єм
2 особа наполіру́єш наполіру́єте
3 особа наполіру́є наполіру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наполірува́в наполірува́ли
жін.р. наполірува́ла
сер.р. наполірува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наполіро́ваний
Безособова форма
наполіро́вано
Дієприслівник
наполірува́вши