-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наповня́тися, наповня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наповня́ймося, наповня́ймось
2 особа наповня́йся, наповня́йсь наповня́йтеся, наповня́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наповня́тимуся, наповня́тимусь наповня́тимемося, наповня́тимемось, наповня́тимемся
2 особа наповня́тимешся наповня́тиметеся, наповня́тиметесь
3 особа наповня́тиметься наповня́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наповня́юся, наповня́юсь наповня́ємося, наповня́ємось, наповня́ємся
2 особа наповня́єшся наповня́єтеся, наповня́єтесь
3 особа наповня́ється наповня́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наповня́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наповня́вся, наповня́всь наповня́лися, наповня́лись
жін. р. наповня́лася, наповня́лась
сер. р. наповня́лося, наповня́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наповня́вшись

Словник синонімів

НАПО́ВНЮВАТИСЯ[НАПОВНЯ́ТИСЯ]перев. ким, чим (про простір, приміщення і т. ін. - ставати цілком зайнятим), ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ[ЗАПОВНЯ́ТИСЯ], СПО́ВНЮВАТИСЯ[СПОВНЯ́ТИСЯ], ВИПО́ВНЮВАТИСЯ[ВИПОВНЯ́ТИСЯ], ПО́ВНИТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ[ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ]підсил.,НАВО́ДНЮВАТИСЯ[НАВОДНЯ́ТИСЯ]підсил.,ЗАПРУ́ДЖУВАТИСЯпідсил.рідше,ЗАХРЯСА́ТИпідсил. розм. - Док.: напо́внитися, запо́внитися, спо́внитися, ви́повнитися, перепо́внитися, наводни́тися, запруди́тися, захря́снути[захря́сти]. Судова зала звільна почала наповнюватись публікою (І. Франко); Десь після полудня буфет став хутко заповнюватись (Є. Гуцало); Подвір’я парової сповнювалося людьми (А. Шиян); Поверталися з паші корови. Вулиці й двори виповнювалися нетерплячим ревінням (О. Сизоненко); Балка повнилась вировинням диму (О. Гончар); Двір його палацу переповнюється кіньми та повозами з строкато вбраними гістьми та їх челяддю (З. Тулуб); Вечорами вулиці запруджувалися.. натовпом галичинців (М. Ю. Тарновський); Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літньому сильно і щовечора захрясав пляж юрбами людей (В. Собко).
ПРОЙМА́ТИСЯчим (ставати охопленим якимись почуттями, думками, настроями тощо; набувати якогось виразу - про очі, обличчя), ПЕРЕЙМА́ТИСЯ, ПОЙМА́ТИСЯ, СПО́ВНЮВАТИСЯ[СПОВНЯ́ТИСЯ]чим, чого, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ[ВИПОВНЯ́ТИСЯ], НАПО́ВНЮВАТИСЯ[НАПОВНЯ́ТИСЯ], НАЛИВА́ТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ[ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ]підсил.,ПОНІМА́ТИСЯрозм.,БРА́ТИСЯрозм.; ПІДПАДА́ТИпід що, рідше чому (пройматися однаковим з іншими настроєм, почуттям). - Док.: пройня́тися, перейня́тися, пойня́тися, спо́внитися, ви́повнитися, напо́внитися, нали́тися, перепо́внитися, поня́тися, взя́тися[узя́тися], підпа́сти. Чудне життя... якби часами серце Живим жалем і болем не проймалось, Не знала б я, чи справді я живу (Леся Українка); Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю, очі глянули глибоко (О. Іваненко); Хоч багато людей ще зовсім не знали Дорощука, але прислухалися до його слів, переймалися його неспокоєм (М. Ю. Тарновський); Його бліде, стомлене нічною роботою обличчя поймалося турботою (І. Микитенко); Чим ближче підходив до її будинку, тим більше сповнювався хвилювання (Є. Гуцало); Юнакові очі розширились, виповнились жалем (Ю. Збанацький); Мальвині очі наповнились страхом (Р. Іваничук); - Ага! Тікаєте! - Душа Яреськова наливається лютою радістю (О. Гончар); Злобою і торжеством переповнилося серце опришка (Г. Хоткевич); [Фауст:] Яким блаженством всі мої чуття, Уся моя істота понялася, Немов по жилах полумінь життя І невмируща юність розлилася... (переклад М. Лукаша); Гнівом береться серце (А. Шиян); Поганий настрій огортав усіх. І навіть Вова.. підпав під загальний настрій і сидів мовчки, наче чимось зажурений (М. Трублаїні).