-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наплюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наплю́ймо
2 особа наплю́й наплю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наплюю́ наплюємо́, наплює́м
2 особа наплює́ш наплюєте́
3 особа наплює́ наплюю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наплюва́в наплюва́ли
жін.р. наплюва́ла
сер.р. наплюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наплюва́вши

Словник синонімів

БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. - не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИрозм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́[УСЕ́ ОДНО́], ДАРМА́розм., НЕВА́ЖНОрозм., СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ЧХА́ТИпідсил. розм.,НАЧХА́ТИ підсил. розм.,ПЛЮВА́ТИпідсил. розм., НАПЛЮВА́ТИпідсил. розм.;НІЧО́ГОрозм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); - Не холодно, Блаженко? - питається старший лейтенант. - Байдужки (О. Гончар); - А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? - дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); - Та звідки ви взяли? - Гудзій розвів руками. - Неважно (А. Головко); - Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); - Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); - Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час - тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).
ЗНЕВАЖА́ТИкого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИким, чим,ПОГОРДЖА́ТИким, чим, рідше,ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИким, чим, підсил.,ПОШТУ́РХУВАТИким, підсил. розм.,ПЛЮВА́ТИна кого-що, підсил. розм.,ЧХА́ТИна кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИким, чим, діал.,НЕГУВА́ТИдіал.,ПОНЕВАЖА́ТИрідко. - Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний - Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); - Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); - Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); - Все гордить ним [народом], що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.

Словник фразеологізмів

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна [недосмалена], язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т. ін.) кому. Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати. [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний); Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський); — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ’яненко); А нехай мине така лиха година, коли .. б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ду́шу кому. Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар); — Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний); — Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна [недосмалена], язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в крини́цю кому, чию. Виявляти неповагу до кого-небудь. Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадніковими, .. бо для чого згадувати того хлопа, шляхетність якого починалася з козацьких київ… І ось тепер далекий нащадок простого стадника плює в криницю своїх пращурів (М. Стельмах).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т. ін.) кому. Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати. [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний); Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський); — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ’яненко); А нехай мине така лиха година, коли .. б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).

плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева. Не варто зважати на що-небудь. — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде).

плю́нути (наплюва́ти) і розте́рти, грубо. Не звертати уваги на що-небудь. — Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (М. Стельмах).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т. ін.) кому. Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати. [Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний); Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський); — Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ’яненко); А нехай мине така лиха година, коли .. б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); [Кукса:] Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).