ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИрозм.,ПЕТЛЯ́ТИрозм.;ПЛА́ВАТИрозм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). - Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Онисько плутався, - почне одно, а зайде на друге... (Панас Мирний); Дід Матвій вислухав уважно все, що розповів йому, збиваючись, схвильований хлопець (П. Колесник); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (М. Коцюбинський); [Олена:] Товариші, хто пам’ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко).