-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наплу́тати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наплу́таймо
2 особа наплу́тай наплу́тайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наплу́таю наплу́таємо, наплу́таєм
2 особа наплу́таєш наплу́таєте
3 особа наплу́тає наплу́тають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наплу́тав наплу́тали
жін.р. наплу́тала
сер.р. наплу́тало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наплу́таний
Безособова форма
наплу́тано
Дієприслівник
наплу́тавши

Словник синонімів

ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИрозм.,ПЕТЛЯ́ТИрозм.;ПЛА́ВАТИрозм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). - Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Онисько плутався, - почне одно, а зайде на друге... (Панас Мирний); Дід Матвій вислухав уважно все, що розповів йому, збиваючись, схвильований хлопець (П. Колесник); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (М. Коцюбинський); [Олена:] Товариші, хто пам’ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко).