наплоджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напло́джений напло́джена напло́джене напло́джені
родовий напло́дженого напло́дженої напло́дженого напло́джених
давальний напло́дженому напло́дженій напло́дженому напло́дженим
знахідний напло́джений, напло́дженого напло́джену напло́джене напло́джені, напло́джених
орудний напло́дженим напло́дженою напло́дженим напло́дженими
місцевий на/у напло́дженому, напло́дженім на/у напло́дженій на/у напло́дженому, напло́дженім на/у напло́джених