наплакати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напла́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напла́чмо
2 особа напла́ч напла́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напла́чу напла́чемо, напла́чем
2 особа напла́чеш напла́чете
3 особа напла́че напла́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напла́кав напла́кали
жін.р. напла́кала
сер.р. напла́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напла́каний
Безособова форма
напла́кано
Дієприслівник
напла́кавши

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт напла́кав. Дуже мало. Там і цукерок тих, як кіт наплакав (В. Кучер); В самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало). кіт напла́кав. В Мотрі й трудоднів тих — кіт наплакав (М. Рудь); // Дуже незначний, невеликий. — Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіт напла́кав. Дуже мало. Там і цукерок тих, як кіт наплакав (В. Кучер); В самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало). кіт напла́кав. В Мотрі й трудоднів тих — кіт наплакав (М. Рудь); // Дуже незначний, невеликий. — Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа).