наперчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напе́рчений напе́рчена напе́рчене напе́рчені
родовий напе́рченого напе́рченої напе́рченого напе́рчених
давальний напе́рченому напе́рченій напе́рченому напе́рченим
знахідний напе́рчений, напе́рченого напе́рчену напе́рчене напе́рчені, напе́рчених
орудний напе́рченим напе́рченою напе́рченим напе́рченими
місцевий на/у напе́рченому, напе́рченім на/у напе́рченій на/у напе́рченому, напе́рченім на/у напе́рчених